ЖУРБА

Серце розбите втратило пам’ять.
Голосом тихим: «Хай це востаннє»
Більше такого не допустити,
Серцю бо складно це пережити.

Де він, мій спокій? І як його звати?
Що таке щастя, і де його взяти?
З’їм щось солодке, щоби відпустило.
Виключу серце, щоби не боліло.

Маю журбу.
Куди з нею дітися, я не збагну...

(c) Янка Шпачинская /Че-Че/

(no subject)

у меня на обед сегодня жаркое из кролика с грибами..

а у вас?